20 лютого 2010 р.

Грегорі Корсо. Смерть приходить під час пубертату / Gregory Corso. Death Comes At Puberty

Я торкнувся того, що в дітях народжує жах.
Торкнувся, і виявив – знаю цей дотик,
Так я торкав себе 31 рік тому,
А всі решта дотиків вже були зайві.
Торкнувся завершення
Оптимістичної смерті, що стає людиною.

I touched that generates terror in children.
I touched it, and was familiar with the touch of it,
Yes, I touched myself 31 years ago,
And beyond that, all was extra touches.
I touched to complection
That optimistic death that becomes a man.


Усі переклади в цьому блозі є аматорськими та некомерційними.
All translations in this blog are amatory and non-commercial.

13 лютого 2010 р.

Роберт Крілі. Квітка / Robert Creely. The Flower

Ростуть у мені тривоги,
ніби квіти
у тім лісі, куди
не ходить ніхто.

Усяка рана ідеальна,
бо замкнена у дрібний
квіт, що його не відчуєш,
і болить.

Біль – наче квіта, як-он та,
або ця,
або та,
або ця.


I think I grow tensions
like flowers
in a wood where
nobody goes.

Each wound is perfect,
encloses itself in a tiny
imperceptible blossom,
making pain.

Pain is a flower like that one,
like this one,
like that one,
like this one.

Усі переклади в цьому блозі є аматорськими та некомерційними.
All translations in this blog are amatory and non-commercial.

17 січня 2010 р.

Блєск і ніщета борців із НЕК



Говорячи про антиНЕКівський захід "Ні цензурі", передусім варто відзначити той факт, що обраний формат виявився відверто програшним. Живі класики Юрій Андрухович та Лесь Подерв'янський перед публікою виступають не надто часто, а тому від початку варто було очікувати, що захід буде сприйматися просто як живий виступ, без громадянського підтексту. Так, зрештою, і сталося, - про це свідчать не лише ажіотаж у залі, якого жодні суспільні акції не збирають, не лише опитані знайомі, які йшли з метою "побачити Андруховича", а й якість переважної більшості запитань до "доповідачів". Та про це трохи згодом.



Власне, сам захід містив декларацію намірів саботувати надалі діяльність НЕК, позірний жартівливий заклик до комісії вилучити з обігу твори "так званого Кобзаря" за розпалювання міжнаціональної ворожнечі і слова на кшталт "підрахуй". Та переважно зібрання все ж являло собою саме літературний вечір. Тут читалися "Блєск і ніщета підарасів" від Леся Подерв'янського, твори відсутнього натхненника заходу Сергія Жадана та нові есе Андруховича.



На останніх варто зупинитися окремо: вони були не просто надто затягнуті як для читання вголос, а й досить дивні за змістом. Одне з них ілюструвало прикривання словом "свобода" задля досягнення власних цілей, два інших чомусь були присвячені тому, як у їхнього ліричного героя не склалося мати секс із проститутками. Прекрасна логіка - вдаримо по комісії з моралі нахабством писати про курвів. Ну але оскільки якихось більш глибоких думок, аніж "про курвів", у текстах не містилося, це все мало досить жалюгідний вигляд надто зважаючи на вже немолодий вік класика. Один із пасажів так і зовсім змусив згадати про міщансько-псевдоінтелігентні-псевдобуржуазні типажі, в асортименті описані у згаданого вже Подерв'янського:

Мальвіна (до Нєзнайки). Простітє, у вас такой пріятний акцент… Ви нє нємєц, случайно?
Нєзнайка. Нєт, я с Прібалтікі.
Мальвіна. Ах, как інтєрєсно, скажітє мінє своє ім’я.
Нєзнайка. Нєзнаускас.




Власне, якщо справді інтелігенція у нас вважає, що користуватися послугами проституток - це нормально, то чого ми маємо чекати від чиновників.

Окремий абзац варто присвятити члену НЕК і партії "Свобода" Богдану Бенюку, якому дали висловити зі сцени репліку. Репліка, у кращих традиціях театральних виступів Бенюка-актора, містила антисемітський анекдот, непристойний гомофобний жарт і посилання матом журналістки, яка з місця наважилася опонувати.




Довершували провальність вечора надто затягнуті відповіді на питання, скромність Андрія Бондаря, що вів вечір (це прекрасно в побуті, але для масових заходів потрібно все ж трохи більше харизми) та погане кріплення декорацій, які час від часу валилися за спини учасникам.



11 січня 2010 р.

Hipgnosis - найкращі рок-обкладинки

Hipgnosis – британська група дизайнерів, що спеціалізувалася на створенні обкладинок для рок-альбомів. До складу групи спершу входили Сторм Торгерсон та Обрі Пауелл, згодом, у 1974 році до них приєднався Пітер Крістоферсон. Після розпаду групи у 1983 році роботу над обкладинками продовжив лише Торгерсон. Назва походить від слів “hip” (новий, модний) та “gnosis” (з грецької – “знання”, антична філософська традиція).

Торгерсон та Пауелл починали свою дизайнерську кар’єру у ванній, та вже 1970 року відкрили свою студію. Міжнародне визнання до Hipgnosis прийшло 1973 року, після оформлення альбому The Dark Side of the Moon гурту Pink Floyd. Після цього творчість студії здобула велику популярність, і надалі послугами Hipgnosis користувалися такі артисти першого ешелону, як Genesis, Black Sabbath, Peter Gabriel, The Alan Parsons Project, Yes, UFO. 1974 року асистентом гурту став Пітер Крістоферсон, трохи згодом він “виріс” до повноцінного партнера.

Цікаво, що Hipgnosis ніколи не встановлювали плату за свої роботи, і завжди пропонували замовникам заплатити стільки, “скільки, на вашу думку, воно варте”.

Пропонуємо вашій увазі вибірку з найкращих обкладинок команди.

Pink Floyd - A Saucerful of Secrets



T.Rex - Electric Warrior



Electric Light Orchestra - The Electric Light Orchestra



Renaissance - Prologue



Pink Floyd - The Dark Side of the Moon



Nazareth - Rampant



UFO - Force It



Caravan - Cunning Stunts



Black Sabbath - Technical Ecstasy



Genesis - A Trick of the Tail



Peter Gabriel - Peter Gabriel (I) (aka "Car")



Yes - Tormato



The Alan Parsons Project - Pyramid



більше обкладинок на цьому сайті

сайт Сторма Торгерсона